Торжества

Зовсім трошечки про Тамару Яценко

Дуже хотілося, та й не раз хотілося, написати про Тамару Яценко, обминаючи її знамениту Проню Прокопівну! Ну, от так, ніби тієї Проні й не було зовсім.

Іноді думається, прости, Господи, таке: а от якби Проні й справді не було? Бо це ж катастрофа. Адже після цієї ролі скромна приміська дівчина Тамара буквально прокидається знаменитою, навіть всенародновідома кіношна Проня — Маргарита Криницина — приходить до неї на виставу й залюбки фотографується поруч, потім за цю саму Проню Тамара одержує звання народної артистки, минаючи звання артистки заслуженої, і Проня вже двадцять п’ять літ на сцені, і вже ту Проню ні обійти, ні об’їхати! У затінку Проні зіщулились Тамарині маленькі акторські шедеври (хоча б у «Чудній бабі» —бачили?), до яких в інтерв’юерів руки не доходять. Останнім часом навіть пишуть, що й сам Молодий (тоді ще Молодіжний) театр починався з Проні!
А починався він не з Проні. У першій виставі Молодіжного — «З весною я до тебе повернусь!» — коли Проні ще й у проекті не було, Тамара Яценко грала таку собі комсомолку Зеленову. Мале-е-енький епізодик. Але яскравий. Комсомолка Зеленова й досі, мов жива, у мене перед очима: такий собі веселий мішок у штанях і береті, така собі дівка-будівельниця. Що вона там будувала? Майбутнє ж, мабуть. Майбутнє можна будувати, яке хочеш. Згадуючи комсомолку Зеленову, я думаю: а яким би було майбутнє Молодого театру, і всіх нас, і Тамари Яценко, якби тоді, давно, театр не спокусився пишною гіперболою-Пронею, а звернув би пильну увагу на скромну трудівницю Зеленову? Якби виростив ту Зеленову від робітниці до міністра? Нє! Не захотіли. Проню їм подавай. Проста нормальна дівчина з приміської зони їм нецікава. От і маємо.
Чомусь оце згадалося, як в одному інтерв’ю Тамара розповідала про своїх коханців, що у неї були в дитинстві. Першому було літ сім. Якось уночі Тамарин батько спіймав коханця — цей герой у них курей крав. Другий крав тюльпани для Тамари на клумбі у сусідів. І Тамара махнула на коханців рукою.
Я зовсім не хочу сказати: «Ото таке й у театрі буває!» У театрі інакше. На Голохвастова ти не махнеш рукою, і тато не візьме його за вухо й не виведе за ворота.
Між іншим, комсомолка Зеленова згодом виросла й виринула зовсім в іншому місці — на телебаченні, у програмі «Мамаду», де Тамара Яценко зіграла Галю, крикливу супружницю сержанта Петренка. Чимось схожу, знову таки, на Проню — та це, братці, колишня комсомолка Зеленова, добряче травмована Пронею, але жива!
Як я люблю Тамару в маленьких ролях! Її талант здатен з малого робити велике. У виставі «Дядя Ваня» у неї є репліка: «Слухайся Олександра!» Я знаю щасливих людей, які не бачили Тамару в жодній ролі, окрім цієї. Ті щасливі люди вже рік чи більше з незбагненним захопленням повторюють собі, мов пісню: «Слухайся Олександра!!!» Ця репліка, вони кажуть, допомагає не слухатися тупих авторитетів. Отаке. А що, зрештою, Проня? Як сказав би Свирид Петрович Голохвастов — «жаба!»
А от Тамара Яценко, як у тій самій п’єсі сказано, — це вам що інше! Зі святом тебе, Тамаро!

Віталій ЖЕЖЕРА

Все статьи номера